"Чатує в століттях Чернеча гора"

Готується друком ВІСНИК IV-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора".

До нього увійшли твори Алли Гавришко-Бабічевої і Світлани Криничної

(розгорніть публікацію, натиснувши на її заголовок, або на слово «Детальніше»)

Алла Гавришко-Бабічева

СЛАВЕТНИЙ ХОТИН

Славетний Хотин!
Як же серце гучно б’ється!
На сірім пагорбі
Над водами ріки
З легенд прадавніх
Постає стара фортеця,
Що край Подільський
Прославляє крізь віки.

Походить Хотин
Від «хотіти» – кажуть, слова.
Та не хотіти,
Неможливо в ці краї,
Де краєвидів
Енергетика казкова
Дарує враження
Величності свої.

В шовкових травах
Польових дрімають схили,
Навкруг з каміння
Вікового сплять мости…
Сини Вітчизни
Тут історію творили
Із оборонних веж
Фортеці, з висоти.

Тут славу гетьманів
У Речі Посполитій,
Омиту кров’ю
Запорозьких козаків,
Стрімкий розносить
По світах осінній вітер,
Як символ пам’яті,
Що йде з глибин віків.

Стою я, горда,
На краю німої скелі,
А унизу несе
Дністер свої думки…
Сріблясті хвилі
Сонцем граються веселі,
Немов історії
Гортають сторінки.

Світлана Кринична

НЕ ЗАБУВАЙ НІКОЛИ

                         ЗВІДКИ РОДОМ

Не забувай ніколи, звідки родом,

В якому виріс місті чи селі,

Завжди пишайся і гордись народом,

Бо з ним живеш і мрієш на землі!

І пам’ятай про рідних, батька й матір

Про дім, подвір’я й вишню на межі,

Й торкнися яблунь пелюсткових шатів

Й промінчика, що в хаті на стіні.

І десь далеко, може й за кордоном,

Не забувай про свій вкраїнський рід,

Де пахнуть роси свіжістю й озоном,

Де упокоївся твій прадід, дід.

Сказати не соромся в дружнім колі,

Що батько — конюх, мати — ланкова,

Подякуй і вклонися низько долі,

Що дала тобі вірних два крила.

Коли в село приїдеш у відпустку,

Де ждуть на тебе з радістю батьки,

На модний бренд накинь тернову хустку,

Бо рік за роком — й відцвітуть садки.

Вклонися низько батькові і мамі -

Для них назавжди ти — мале дитя.

Між блискавок, дощів і між громами

ЛЮДИНИ з гордістю неси звання!